Павлуненко Єлизавета

Знайомимо з переможницею у секції «Соціологія». Соціологія допомагає побачити суспільство таким, яким воно є насправді: зрозуміти людей, їхні потреби, цінності та виклики сьогодення. Дослідження у цій галузі дають змогу аналізувати суспільні процеси, громадську думку й знаходити відповіді на актуальні питання сучасності. Робота в секції «Соціологія» розвиває аналітичне мислення, вміння працювати з даними та формує активну громадянську позицію. Для юних науковців Харківської обласної МАН це чудова нагода досліджувати реальні проблеми суспільства й шукати ефективні шляхи їх розв’язання.

Знайомимо із Павлуненко Єлизаветою, випускницею Комунального закладу «Харківський ліцей № 3 Харківської міської ради», вихованкою гуртка «Соціологія» Комунального закладу «Харківська обласна Мала академія наук Харківської обласної ради», чия робота присвячена дослідженню проблеми родин, які виховують дітей з інвалідністю, крізь призму соціологічного аналізу.

Як розпочався Ваш шлях у Харківській обласній МАН і що стало вирішальним фактором для залучення до науково-дослідницької діяльності?

Одного дня в мене виникло бажання зробити щось, що змінить наше суспільство на краще та буде мати суспільну користь. Тоді я почала шукати спосіб втілити цей задум і знайшла його реалізацію в допомозі найменш захищеним – дітям з інвалідністю. Тому я обрала наймасштабніший в Україні майданчик для проведення дослідження та висловлення думок – МАН. А під час проведення дослідження та занять у гуртку ще більше захопилась соціологією.

Які мотиви визначили Ваш інтерес до науки та роботи над конкурсним дослідженням?

Ще до початку свого дослідження я спілкувалася з родинами, які виховують дітей з інвалідністю. Я бачила біль та проблеми, через які вони проходять щодня. Тому для мене найголовнішим було те, щоб результати мого дослідження мали практичну цінність та зміст. Адже я бачила сповнені безнадією очі батьків, які вже ні на що не сподіваються, але все одно десь далеко, у глибині душі, вірять у краще. Тому я щиро вірю, що моя робота приверне належну увагу до цього питання.

З якими основними викликами Ви стикалися під час підготовки наукової роботи та як Вам вдалося їх подолати?

Найважчим етапом для мене був візит на одну з подій для дітей з особливими потребами, де я мала можливість поспілкуватися з батьками. Поки діти були залучені до малювання з профільними фахівцями, батьки мали лекцію з психологом. Саме тоді в неформальній обстановці я побачила труднощі, з якими стискаються родини кожного дня – як маленьким діткам важко окремо від батьків побути з однолітками, як батьки не мають змоги відпочити та завжди знаходяться в стресі. Важко було усвідомлювати, через що проходять родини, та правильно ставити запитання. Тому я щиро вдячна кожному та кожній, хто долучився до мого дослідження, поділившись безцінним досвідом та довірившись мені.

Які Ваші найвагоміші досягнення за цей навчальний рік?

Перемога на Всеукраїнському етапі конкурсу-захисту МАН – це моя мрія, до якої я йшла протягом року роботи. Також, я дуже пишаюсь тим, що стала лауреатом стипендії Харківського міського голови «Обдарованість». Крім того, вважаю своїм досягненням перемогу у конкурсі есе від ЦВК щодо зміни вікового цензу виборців.

Кому б Ви найбільше хотіли б подякувати за підтримку у досягненні таких високих результатів у МАН?

Протягом року зі мною був мій вчитель – Кронгауз Владислав Олександрович. Також дуже вдячна керівнику гуртка «Соціологія» Харківської обласної МАН – Борисову Роману Ігоровичу та науковцю ХНУ імені В.Н. Каразіна – Литовченку Артему Дмитровичу за те, що показали мені світ науки соціології. Окремо хочу подякувати Пєхарєвій Альоні Станіславівні за допомогу з реалізацією практичної частини роботи. Неймовірно вдячна всій команді Харківської МАН за підтримку, віру та настанови, а також ще багатьом людям, які були поряд протягом всього мого дослідження.

Які Ваші подальші освітні або професійні плани: куди плануєте вступати та в якій сфері бачите своє майбутнє?

Можу сказати лише одне – я маю бажання змінювати суспільство та життя людей на краще!

Що б Ви побажали юним дослідникам, які лише розпочинають свій шлях у Харківській обласній МАН?

Завжди вірити в себе та не зупинятися перед труднощами, які, безумовно, будуть під час вашого дослідницького шляху. Ніколи не сумнівайтеся у своїй ідеї – кожен має право бути почутим. Прислухайтеся до себе – якщо ви щиро вірите в те, що робите, а шлях до мети приносить вам задоволення, то омріяний результат обов’язково буде ваш!