Гурток: «Науково-дослідницька діяльність»

Гурток: «Науково-дослідницька діяльність»
Керівник гуртка: Щоголев Анатолій Анатолійович
Електрона пошта: man54@ukr.net
Інші варіанти зв’язку: facebook.com/anatoliy.schegolev
Viber, Telegram 068-888-69-00
Освітні ресурси, які рекомендовано використовувати при дистанційному освітньому процесі:
https://www.youtube.com/user/MAcSUkraine

https://www.youtube.com/watch?v=Z6jGSU08rX0

https://www.youtube.com/watch?v=l_-0_dYs4Gw

https://www.youtube.com/watch?v=LYf8XUnQ3NY

https://www.youtube.com/watch?v=Ma8qhlfW1Ms

https://vseosvita.ua/

https://zno.osvita.ua/

https://my.science.ua/

https://naurok.ua/student/webinars

https://dnpb.gov.ua/ua/

http://man.gov.ua/ua/resource_center/workshop

http://kobzar.ua/

https://museum-portal.com/

http://manlab.inhost.com.ua/

https://www.youtube.com/channel/UC4sT2dNCtwPGegrylklHxpA

https://www.youtube.com/user/dugme55/featured

https://www.youtube.com/channel/UCx-6G0gpXWf2XauLyMxHgBw/videos

https://www.youtube.com/channel/UCMAr-94KkdtiSqHoRJCPK1Q

https://learndigital.withgoogle.com/digitalworkshop-ua/course/public-speaking

https://prometheus.org.ua/zno/

https://mriya-urok.com/

https://www.testorium.net/

ОРІЄНТОВНІ НАПРЯМИ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ УЧНІВ
У СЕКЦІЇ ЛІСОЗНАВСТВО МАН

1. Лісове біорізноманіття.
Видовий склад, рясність рослинного покриву (Трав’яниста рослинність. Мохи. Чагарники. Дерева. Природне поновлення (підріст)). Комахи. Їстівні гриби та ягоди.
Сутність роботи. За однаковою методикою порівняти видовий склад і кількісні показники (рясність, висоту і діаметр у рослин, щільність поселення в комах) на різних ділянках, наприклад: на різних частинах галявини, ділянки лісових культур, розсадника, на різній відстані від краю лісу вглиб і вбік відкритого простору, у різних парках міста, на різній відстані від траси, на ділянках із різним рівнем рекреаційного навантаження, ущільнення ґрунту, з різною густотою дерев, з поливом і без поливу (для розсадників або квітників).
2. Природне поновлення лісових порід.
Сутність роботи. див. п.1. Обліковують сходи та підріст дуба, сосни, ясена та інших лісових порід під насінними деревами і на різній відстані від них, на ділянках із прорихленим і непрорихленим ґрунтом, з наявністю і відсутністю бур’янів, на різній відстані від стін лісу, на різних експозиціях і висоті схилу.
3. Вирощування садивного матеріалу з відкритою та закритою кореневою системою у розсадниках і теплицях.
Сутність роботи. Роботу проводять у шкільних лісництвах. Порівнюють варіанти різної підготовки насіння, різного складу субстрату, різної норми витрати насіння, різної відстані між рядками, випробовують нешкідливі речовини для стимулювання росту рослин і захисту від збудників хвороб (активовану воду, настої і відвари трав).
4. Облік насіннєношення лісових порід.
Протягом сезону оцінюють за бальною шкалою або кількісно на окремих гілках рівень цвітіння лісових порід, а потім рівень плодоносіння. Враховують щотижня опадання зав’язей і його причини. В період збирання плодів (насіння) визначають кількість повноцінного насіння, визначають посівні властивості (пророщують). Стратифікують за потреби різними способами. Визначають ступінь заселення комахами (розтинанням або утримуванням у посудинах до виходу комах). Порівнюють усі показники на ділянках із різною густотою деревостану, висотою дерев, наявністю й відсутністю підліску, підросту, трав’яного покриву, лісової підстилки (її потужності, см).
5. Способи зберігання насіння лісових порід.
Насіння зберігають традиційними, прийнятими в лісництві способами та іншими (експериментальними) – під водою, в холодильнику, на горищі, в підпіллі, в піску сухому й вологому тощо. Весною пророщують і оцінюють рівень схожості й ураженість збудниками хвороб.
6. Вплив рекреаційного навантаження на стан лісу.
Закладають пробні площі на ділянках із різним ступенем рекреаційного навантаження (ущільнення ґрунту, засміченості, слідів пожежі, наявності залишків багать). Оцінюють стан не менше 50 дерев на кожній площі за шкалою, згідно з санітарними правилами (1 – здорові, 2 – ослаблені, 3 – сильно ослаблені; 4 – всихають; 5 – всохли у поточному році; 6 – старий сухостій). Якщо досліди ведуться 2 роки, порівнюють зміни стану. Обліковують рослинний покрив, як в напрямі 1, потужність лісової підстилки.
7. Лісові птахи і звірі
Дослідження проводять разом із єгерями, іншими представниками мисливських господарств або фахівцями-біологами, узгоджують із ними методичні питання.
8. Розмноження лісових порід живцюванням
Роботу виконують у шкільних лісництвах або у домашніх парниках. Випробовують різні способи сприяння швидшому укоріненню живців. Оцінюють частки успішного укорінення.
9. Мікроклімат лісу
Вимірюють температуру повітря, ґрунту, поверхні кори дерев на різних сторонах стовбурів, біля окоренку і на висоті 1 і 2 м, на пнях різного діаметра з різних боків в різних ділянках лісу – на межі зі зрубом, галявиною, в лісі різної густоти, з наявністю й відсутністю підросту, підліску. Доступними засобами вимірюють вологість повітря і ґрунту.
10. Стан лісу на ділянках, пошкоджених пожежею
Закладають пробні площі на ділянках із різним рівнем пошкодження дерев пожежею (до висоти 0,5 м, 1 м, 2 м, до висоти розташування перехідної кори, тонкої кори сосни) та різного віку дерев, з різною густотою підліску, підросту, трав’яного покриву, з різною потужністю і пошкодженням вогнем лісової підстилки. Оцінюють стан не менше 50 дерев на кожній площі за шкалою, згідно з санітарними правилами (1 – здорові, 2 – ослаблені, 3 – сильно ослаблені; 4 – всихають; 5 – всохли у поточному році; 6 – старий сухостій). Якщо досліди ведуться 2 роки, порівнюють зміни стану. Обліковують рослинний покрив, як в напрямі 1, потужність лісової підстилки.
11. Розкладання пнів.
У лісі, на галявинах, на ділянках лісових культур різного віку вибирають пні для дослідження. Частину розтинають сокирою, визначають вологість деревини шляхом зважування, реєструють склад грибів і комах усередині пнів. На деякі пні надівають пластикові (з дрібними отворами) або тканинні мішки, закріплюють і з одного боку прикріплюють невелику посудину з водою (розчином солі, прального порошку) для уловлювання комах, що вилетять із пнів. Вологість пнів бажано визначати декілька разів за сезон і при цьому вимірювати температуру повітря.
12. Лісова підстилка
Склад, потужність лісової підстилки, організми, що в ній перебувають, відрізняються залежно від породного складу дерев, чагарників, віку й густоти лісу, рівня рекреаційного навантаження.
13. Комахи у зелених насадженнях міста
Переважно мінери. Дубова, липова, каштанова, акацієві молі. Рівень пошкодження листків, частка пошкоджених листків у різних регіонах міста, на різній експозиції й висоті крони, на різній відстані від будинків і автошляхів. Збирання опалого листя і виведення комах, що там зимує, зокрема паразитів.
14. Залежність кількості ростових пагонів, маси листя, площі поверхні гілок другого порядку від діаметра гілки перед облистяною частиною (для різних порід)
Матеріал можна збирати на зрубах (після закінчення лісосічних робіт), при зрізанні дерев у місті. Окремі вимірювання можна робити на низько розташованих гілках живих дерев (без обривання листя). Окремо враховувати гілки верхнього, середнього й нижнього ярусів, різної експозиції крони. Така робота потрібна для розробки оптимальних методів обліку комах, зокрема шкідників бруньок, пагонів і гілок шляхом їх підрахування на окремих зразках і перерахуванні на все дерево.
15. Оцінювання стану та захисної ролі полезахисних смуг (пришляхових смуг)
При виконанні роботи здійснюють оцінку показників мікроклімату на різній відстані від смуг, категорію стану дерев у смугах та пошкодженість їх комахами і збудниками хвороб, а також (для полезахисних смуг) – стан і ріст сільськогосподарських культур у міжсмуговому просторі на різні відстані від смуг різних експозиції, ширини, конструкції.
16. Фенологічні спостереження.
Вибирають об’єкти, за якими можна спостерігати щодня. Порівнюють дати фенологічних явищ на рослинах одного виду, що ростуть у різних місцях – на бугрі і в низині, біля паркану і на площі. Порівнюють дати настання одних явищ у різних частинах крони (верх-середина-низ, південна-північна-західна-східна). Одночасно визначають показники мікроклімату.
17. Поширеність пошкодження рослин у розсадниках, лісових культурах, лісі комахами, збудниками хвороб.
Враховують частку пошкоджених рослин, листків і рівень пошкодження рослин, листків; поширеність і розвиток хвороб на різних ділянках, частинах ділянки, що відрізняються освітленням, зволоженням та іншими рисами.
18. Комахи – шкідники жолудів, шишок, насіння.
див. напрями 4, 5
19. Пастки і ловильні дерева (колоди, гілки) для обліку комах.
Пастки Барбера – пластикові стакани закопують у ґрунт на різних ділянках, наливають розчин солі, прального порошку. Регулярно оглядають, визначають видовий склад комах і підраховують кількість.
У лісових культурах весною закопують або влаштовують на поверхні відрізки гілок, колод різного діаметра й довжини. У серпні оглядають, знімають кору, визначають видовий склад і кількість комах.
20. Лісова селекція. Відбір кращих і стійкіших рослин.
Роботу виконують разом із фахівцями. Оцінюють біометричні показники, стійкість рослин.
21. Озеленення. Створення газонів, квітників, вертикального озеле­нення, розаріїв.
Практичне оцінювання різних методів озеленення.
матеріали

Гурток: «Науково-дослідницька діяльність»
Керівник гуртка: Матвєєва Тамара Іванівна
Електрона пошта: matveevatam1955@gmail.com
Інші варіанти зв’язку: Viber, к.т. 095 84 10 700
Освітні ресурси, які рекомендовано використовувати при дистанційному освітньому процесі:

https://vseosvita.ua/

https://mon.gov.ua/ua/osvita/visha-osvita/distancijna-osvita

https://www.interior.ru/art/5786-35-muzeev-mira-kotorye-mozhno-posetit-onlajn.html

http://incognita.day.kyiv.ua/exposition

https://zno.osvita.ua/

https://learning.ua/blog/201810/dystantsiine-navchannia-za-i-proty/

https://cdo.org.ua/

http://www.rmc-ltl.info/porady-yunym-naukovtsyam/

https://nubip.edu.ua/

https://teachua.com/uroky-powerpoint/659-osnovni-pryomy-stvorennja-prezentac

https://studfile.net/preview/7407800/page:4/

«Всесвітня наука – рух до прогресу»

Онлайн проєкт для керівників гуртків «Основи науково-дослідницької діяльності» в системі МАН України
Т.І. Матвєєва, методист, керівник гуртка

І. Вивчення теоретичного матеріалу:

Архімед – повелитель чисел:
• uk.wikipedia.orq.
• sites. qooqle.com/site/cikavistoriifizikiv/arhimed
• obrazovaka.ru/alpha/a/arximed-archimedes
• Youtube.com. Archimedes «Архімед- повелитель чисел»

ІІ. Мечніков – автор імунології:
• uk.wikipedia.org/wiki/
• resource.history.org.ua
• khan.kharkov.ua/-vidatny-ucheniy-mechnikov-ilya-ilch.html
• bsmu.edu.ua/blog/3099-il-mechnikov-zasnovnik-klitinnoi-teorii-imunitetu
• онлайн бібліотека книга І.І. Мечнікова

ІІІ. Нікола Тесла – повелитель енергій:
• uk.wikipedia.org/wiki/Нікола-Тесла
• romanenko.biz/ua/publikatsii/98-taemnitsi-vinakhodiv-nikoli-tesli
• msmb.org.ua/biblioresursi/bibliografiya/osobistosti/tesla-nikola-fizic
• volynnews.com/news/society/pid-hryfom-sekretno

ІV. Альберт Енштейн – фізик-теоретик:
• uk.wikipedia.org
• naked-science.ru/article/nakedscience/albert-eynshteyu-i-ego
• Youtube.com Наук-худ. Фільм «Альберт Енштейн»

V. Шевельов Юрій Володимирович – вчений-славіст, видатний харків’янин:
• uk.wikipedia.org/wiki/Шевельов Ю.В.
• incognita.day.kyiv.ua/yuri-chevelov-vibroni-praczi.html
• 057.ua/news/49383/uriy-sevelov-vidotniy-harkivanin
• Nbuv.gov.ua/node/4538

(продовження буде)

ІІ. Вивчення додатків до теоретичного матеріалу: перегляд науково-пізнавальних фільмів, читання літератури тощо:

ІІІ. Онлайн обговорення. Онлайн диспут. Питання-відповіді. Тощо.

ІV. Написання рефератів за вивченими матеріалами.

V. Створення презентацій.

VІ. Підсумкова конференція. Виступи. Друкування матеріалів.

Гурток: «Науково-дослідницька діяльність»
Керівник гуртка: Джіджавадзе Ольга Юріївна
Електрона пошта: 0677459185@gmail.com
Інші варіанти зв’язку: Viber, telegram: 0950501275

НАУКА І НАУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Поняття «наука» має декілька основних значень. По-перше, під наукою розуміється сфера людської діяльності, направленої на вироблення і систематизацію нових знань про природу, суспільство, мислення і пізнання навколишнього світу. В другому значенні наука – це результат цієї діяльності – система одержаних наукових знань. По-третє, наука розуміється як одна з форм суспільної свідомості, соціальний інститут.

Задачі науки: 1) збирання, опис, аналіз, узагальнення і пояснення фактів; 2) виявлення законів руху природи, суспільства, мислення і пізнання; 3) систематизація одержаних знань; 4) пояснення єства явищ і процесів; 5) прогнозування подій, явищ і процесів; 6) встановлення напрямів і форм практичного використовування одержаних знань.

Структура (система) науки може бути представлена по-різному в залежності від підстав розподілу становлячих її елементів. Так, науку можна розглядати як систему, що складається з теорії; методології, методики і техніки досліджень; практики упровадження отриманих результатів.
Методика – послідовна або алгоритмічна сукупність дій, операцій, прийомів чи методів теоретичної або практичної діяльності людини. Методологія – система принципів і способів організації та побудови теоретичної й практичної діяльності людини.

НАУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЙОГО СКЛАДОВІ

Формою існування і розвитку науки є наукове дослідження, а саме наукова (науково-дослідна) діяльність , направлена на отримання і вживання нових знань. Дослі́дження – пошук нових знань або систематичне розслідування з метою встановлення фактів; науковий метод вивчення чого-небудь.
Слово «дослідження» також використовують щоб позначати відому інформацію щодо тієї чи іншої теми.

Наукове дослідження – це діяльність, направлена на всебічне вивчення об’єкту , процесу або явища, їх структури і зв’язків, а також отримання і упровадження в практику корисних для людини результатів.
Його об’єктом є матеріальна або ідеальна системи, а предметом – структура системи, взаємодія її елементів, різні властивості, закономірності розвитку.
Фундаментальні наукові дослідження – це експериментальна або теоретична діяльність, направлена на отримання нових знань про основні закономірності будови, функціонування і розвитку людини, суспільства, навколишнього природного середовища. Прикладні наукові дослідження – це дослідження, що є націленими переважне на вживання нових знань для досягнення практичних цілей і вирішення конкретних завдань. Пошуковими називають наукові дослідження, націлені на визначення перспективності роботи над темою, відшукання шляхів рішення наукових завдань. сукупність законів і положень, виведених як висновків з даної теорії.

https://www.youtube.com/watch?v=pJG4KUheo7Y

https://www.youtube.com/watch?v=GaYRmymyoqY

https://www.youtube.com/watch?v=Z6jGSU08rX0

https://www.youtube.com/user/dugme55/featured

https://museum-portal.com/

http://man.gov.ua/ua/resource_center/workshop

Гурток: «Науково-дослідницька діяльність»
Керівник гуртка: Рижкова Ірина Олександрівна
Електрона пошта: rigkovairen87@gmail.com
Інші варіанти зв’язку: Viber, telegram: 098-868-86-02