Інструкція з безпечної поведінки під час відпочинку біля водоймищ

Інструкція з безпечної поведінки під час відпочинку біля водоймищ

1. Фактори небезпеки, що виникають під час відпочинку біля води

1.1. Під час відпочинку біля води й купання у водоймищах людина знаходиться у не звичному становищі, що може призвести до травмування чи загибелі людини.

1.2. Травмування чи загибель людини під час відпочинку біля води й купання у водоймищах настає в разі:
– не виконання елементарних правил безпеки;
– порушень правил поводження при купанні;
– харчових отруєнь неякісними чи зіпсованими харчами;
– не знання правил медичної допомоги при потопленні;
– отримання теплових сонячних ударів.
1.2.1. До не виконань елементарних правил безпеки відносяться:
– необережність при відпочинку біля води на не обладнаних пляжах що призводить до падінь з обривів ,у зарослі заглибини та ями і отриманні переломів, забиття тощо;
– ходіння по берегу водоймища без взуття, що призводить до порізів, ніг кореневищами тощо;
– не вміння користуватися ріжучими та колючими предметами, що призводить до отримання ріжучих та колючих травм кінцівок та тулуба;
– не обачливого ставлення до різного природного роду загроз ( блискавка, сильний вітер тощо).
1.2.2. До порушень правил поводження при купанні відноситься:
– стрибки з обривистих берегів;
– занурювання під воду у не знайомих водоймищах;
– купання у зарослих травою водоймищах тощо.
1.2.3 До харчових отруєнь відносяться випадки, коли людина приймає їжу, яка довго пролежала на сонці і зіпсувалась.
1.2.4. Незнання правил надання першої допомоги потерпілому при потопленні призводить до втраті часу і загибелі людини.
1.2.5. Отримання теплових (сонячних) ударів (перегрівання)_ настає при ненормованому знаходженні людини на відкритому просторі під сонцем.

1.3. Надання першої (долікарської) допомоги
1.3.1 Перша (долікарська) допомога при падіннях з висоти:
– при отриманні переломів кінцівок та вивихах :
– фіксування кінцівок в місці перелому (іммобілізація) із застосуванням підсобних матеріалів для організації накладання шини;
– надання протишокових заходів, вразі отриманні постраждалим шоку від болю;
– не допускання спроб вправляння зламаної кінцівок та спроб промивання ран;
– доставка потерпілого до медичної частини.
– при отриманні вивихів:
– забезпечення нерухомості кісток в урадженому суглобі;
– накладання шини із підсобних матеріалів чи фіксуючої пов’язки;
– доставка потерпілого до медичної частини.
– при отриманні забиття:
– прикладання до місця забиття холоду (лід, сніг, проточна вода, холодна ванночка чи компрес)
– накладання тугої пов’язки;
– в особливо важких випадках, доставка потерпілого до медичної частини.
– при втраті свідомості від струсу мозку:
– прикладання до голови холоду (лід, сніг, проточна вода, холодна ванночка чи компрес);
– створення постраждалому абсолютного спокою;
– доставка потерпілого до медичної частини.
1.3.2. Перша допомога при отриманні ріжучих та колючих травм:
– вимити руки (по можливості з милом);
– провести дезінфекцію використовуючи спирт, горілку тощо;
– зупинити кровотечу;
– обробити шкіру навкруги рани йодним чи спиртовим розчином;
– накласти на рану стерильну пов’язку та забинтувати.
1.3.3. Перша допомога при ураженні блискавкою:
– при втраті свідомості, зняти дію електричного струму на потерпілого, прикопуванням його землею для зняття залишкової електрики;
– при стані потерпілого с свідомості дати йому спокій.
1.3.4. Перша допомога при отриманні рваних ран:
– вимити руки (по можливості з милом);
– провести дезінфекцію використовуючи спирт, горілку тощо;
– зупинити кровотечу;
– обробити шкіру навкруги рани йодним чи спиртовим розчином;
– накласти на рану стерильну пов’язку та забинтувати.
– не дозволяється:
– поверхні ран торкатися руками і одягом 9одяг не знімають а розрізають);
– промивати рану водою і змащувати мазями;
– промивати розчинами йоду, брильянтовою зеленкою і спирту;
– виймати з рани згустків крові і сторонніх тіл.
1.3.5. Перша допомога при харчових отруєннях:
– покласти постраждалого і промити йому шлунок:
– дати випити 4-5 склянок кип’яченої води кімнатної температури або содового розчину (1 чайна ложка на склянку води) чи слабкого розчину перманганат калію (блідого-рожевого кольору);
– викликати блювоту, введенням до роту пальця, процедуру продовжують до настання чистих промивань;
– напоїти постраждалого прохолодним кріпким чаєм.
1.3.6. Перша допомога при потопленні:
– перша (долікарська) допомога здійснюється на місці протягом 1-5 хвилин оточуючими при виявлені постраждалого;
– найбільш результативною допомогою постраждали від потоплення є штучне дихання (з рота до рота) (з рота до носу) і закритий масаж серця, які проводяться в наступній послідовності:
– швидко вивільнити дихальні шляхи постраждалого від води;
– очистити рот та ніс від піску та сторонніх частин, використовуючи палець своєї руки, який попередньо обертають носовим платком чи чистою тканиною;
– голову постраждалого повертають в бік;
– для видалення води з верхніх дихальних шляхів постраждалого перевертають на живіт і піднявши роблять удар між лопатками;
– для видалення води із легенів та шлунку, постраждалого необхідно покласти грудною клітиною на зігнуте коліно людини, що надає допомогу і підтримуючи лоб постраждалого надавлюють між лопатками. У (блідих) потонувши вода з легенів не видаляється;
– після цього необхідно приступити до вентиляції легенів:
– постраждалого кладуть на тверду поверхню і за прокинути голову та витягнути в перед і на верх нижню частину челюсті;
– швидко вивільнити від одежі, що здавлює грудну клітину і шию та тулуб;
– впевнитись, що язик постраждалого не заважає диханню;
– зробивши глибоке вдихання, роблять видих до легенів постраждалого через його рот;, закриваючи ніс постраждалого пальцями;
– далі надавлюють на грудну клітину постраждалого.
– такі дії виконують послідовно через коні 2-3 секунди;
– найбільш часті помилки при вентиляції легенів постраждалого:
– не розігнуте положення голови постраждалого (повітря, що вдувається постраждалому надходить не до легенів а до шлунку);
– мала кількість повітря, що вдувається (для постраждалих дітей може бути велика;
– великий час витрачений на підготовку до штучного дихання;
– не своєчасна зупинку операції по вдуванню повітря;
– недостатня сила надавлювання при закритому масажі серця.
1.3.7. Перша допомога при опіках та теплових ударах:
– створити тінь для потерпілого чи відвести (віднести ) його в тінь;
– розстібнути йому одяг;
– збризнути обличчя і голову холодною водою;
– на голову та серце покласти мокру тканину;
– напоїти його холодною водою;
– забезпечити приток свіжого повітря;
– забезпечити спокій.