Інструкція з безпеки життєдіяльності безпечна поведінка під час відпочинку в лісі

Інструкція з безпеки життєдіяльності безпечна поведінка під час відпочинку в лісі

1. Фактори небезпеки, що виникають у лісних масивах

1.1. При знаходженні в лісних масивах людина (особливо жителі міст) попадають у незвичне становище, що може призвести до травмування чи загибелі людини, виникненню пожежі тощо.

1.2. Травмування чи загибель людини в лісних масивах настає в разі:
– не виконання елементарних правил безпеки;
– порушень правил поводження з дикими тваринами;
– отруєння грибами, ягодами, рослинами чи дикорослими плодами;
– не знання правил медичної допомоги в разі укусів комах та змій;
– розпалювання без потреби і знання навиків багаття;
– потопленні при спробах перепливти водні перепони;
– отримання теплових сонячних ударів;
– блукань через не вміння користуватися прикметами тощо.
1.2.1. До не виконань елементарних правил безпеки відносяться:
– необережність при лазінні по деревам, що призводить до падіння і отримання переломів, забиття та струсів мозку;
– потискання через кущі, що призводить до механічного травмувань ока;
– пересування не по стежинам, що призводить до падінь у ярки, заглибини та ями;
– не вміння користуватися ріжучими та колючими предметами, що призводить до отримання ріжучих та колючих травм кінцівок та тулуба;
– не обачливого ставлення до різного роду загроз ( блискавка, падіння сухих дерев та гілок тощо).
1.2.2 До порушень елементарних правил поводження з дикими тваринами слід віднести не знань їх повадок, що призводить до тримання травм (рвані рани), втрату кінцівок, та загибель.
1.2.3. Отруєння грибами, ягодами, рослинами та дикорослими плодами виникають через баловство (вживання їх у їжу) чи необережність.
1.2.4. В разі укусів змій та комах можливе настання нерухомості та втрата свідомості.
1.2.3. Розпалювання багаття в лісі без вміння і потреби є причиною багатьох пожеж. Такі пожежі призводять до великих матеріальних втрат та загибелі флори та фауни, які в окремих випадках не можливо відновити. Лісні пожежі призводять до знищення житла, загибелі домашньої худоби та в окремих випадках загибелі людей.
1.2.4. В окремих випадках людина , що блукає по лісу приймає рішення перепливти водну перепону (річка, озеро тощо), що призводить до потоплення. Найбільш небезпечними є випадки провалювання в ополонку чи під лід
1.2.5. У випадку, коли через перевтомлення після блукання лісом людина засинає на галявині у день, можливе отримання сонячного теплового удару (перегрівання).
1.2.6. Через не вміння орієнтуватися на місцевості за прикметами в лісі людина починає кружляти по лісу, не знаходить виходу із цього становища, впадає в паніку і робить не поправні помилки з не передбачуваними наслідками.

2. Надання першої (долікарської) допомоги

2.1. Перша (долікарська) допомога при падіннях з висоти:
– при отриманні переломів кінцівок та вивихах :
– фіксування кінцівок в місці перелому (іммобілізація) із застосуванням підсобних матеріалів для організації накладання шини;
– надання протишокових заходів, вразі отриманні постраждалим шоку від болю;
– не допускання спроб вправляння зламаної кінцівок та спроб промивання ран;
– доставка потерпілого до медичної частини.
– при отриманні вивихів:
– забезпечення нерухомості кісток в урадженому суглобі;
– накладання шини із підсобних матеріалів чи фіксуючої пов’язки;
– доставка потерпілого до медичної частини.
– при отриманні забиття:
– прикладання до місця забиття холоду (лід, сніг, проточна вода, холодна ванночка чи компрес)
– накладання тугої пов’язки;
– в особливо важких випадках, доставка потерпілого до медичної частини.
– при втраті свідомості від струсу мозку:
– прикладання до голови холоду (лід, сніг, проточна вода, холодна ванночка чи компрес);
– створення постраждалому абсолютного спокою;
– доставка потерпілого до медичної частини.

2.2. Перша допомога при механічному травмуванні ока:
– при потраплянні в око сторонніх предметів необхідно промити око чистою водою;
– при механічному ураженні ока накладають на нього пов’язку;
– постраждалого терміново доставляють до лікаря-офтальмолога.

2.3. Перша допомога при отриманні ріжучих та колючих травм:
– вимити руки (по можливості з милом);
– провести дезінфекцію використовуючи спирт, горілку тощо;
– зупинити кровотечу;
– обробити шкіру навкруги рани йодним чи спиртовим розчином;
– накласти на рану стерильну пов’язку та забинтувати.

2.4. Перша допомога при ураженні блискавкою:
– при втраті свідомості, зняти дію електричного струму на потерпілого, прикопуванням його землею для зняття залишкової електрики;
– при стані потерпілого с свідомості дати йому спокій.

2.5. Перша допомога при отриманні рваних ран:
– вимити руки (по можливості з милом);
– провести дезінфекцію використовуючи спирт, горілку тощо;
– зупинити кровотечу;
– обробити шкіру навкруги рани йодним чи спиртовим розчином;
– накласти на рану стерильну пов’язку та забинтувати.
– не дозволяється:
– поверхні ран торкатися руками і одягом , одяг не знімають а розрізають);
– промивати рану водою і змащувати мазями;
– промивати розчинами йоду, брильянтовою зеленкою і спирту;
– виймати з рани згустків крові і сторонніх тіл.

2.6. Перша допомога при харчових отруєннях:
– покласти постраждалого і промити йому шлунок:
– дати випити 4-5 склянок кип’яченої води кімнатної температури або содового розчину (1 чайна ложка на склянку води) чи слабкого розчину перманганат калію (блідого-рожевого кольору);
– викликати блювоту, введенням до роту пальця, процедуру продовжують до настання чистих промивань;
– напоїти постраждалого прохолодним кріпким чаєм.

2.7. Перша допомога при укусах змій, комах:
– при укусах змій та отруйних павуків:
– потерпілому відсмоктують з ранки перші краплини крові, постійно спльовуючи слину (при пошкодженнях слизової оболонки, губ або рота, цього робити не можна). Час відсмоктування не менше 15 хвилин;
– припікання ранки розжареним залізом або підпалювання в ній пороху, а також нанесення додаткових розрізів для випускання крові – не дають дієвого ефекту;
– накладання джгута вище ранки також є недоцільним;
– дійовим засобом є введення проти отруйної виворотки, для чого постраждалого треба терміново доправити у лікарню.
– при укусах отруйних комах:
– накласти холодний компрес на голову;
– дати випити 1-2 пігулки димедролу чи діазоліну;
– видалити жало;
-постраждалого треба терміново доправити у лікарню.

2.8. Перша допомога при потопленні:
– перша (долікарська) допомога здійснюється на місці протягом 1-5 хвилин оточуючими при виявлені постраждалого;
– найбільш результативною допомогою постраждали від потоплення є штучне дихання (з рота до рота) (з рота до носу) і закритий масаж серця, які проводяться в наступній послідовності:
– швидко вивільнити дихальні шляхи постраждалого від води;
– очистити рот та ніс від піску та сторонніх частин, використовуючи палець своєї руки, який попередньо обертають носовим платком чи чистою тканиною;
– голову постраждалого повертають в бік;
– для видалення води з верхніх дихальних шляхів постраждалого перевертають на живіт і піднявши роблять удар між лопатками;
– для видалення води із легенів та шлунку, постраждалого необхідно покласти грудною клітиною на зігнуте коліно людини, що надає допомогу і підтримуючи лоб постраждалого надавлюють між лопатками. У (блідих) потонувши вода з легенів не видаляється;
– після цього необхідно приступити до вентиляції легенів:
– постраждалого кладуть на тверду поверхню і за прокинути голову та витягнути в перед і на верх нижню частину челюсті;
– швидко вивільнити від одежі, що здавлює грудну клітину і шию та тулуб;
– впевнитись, що язик постраждалого не заважає диханню;
– зробивши глибоке вдихання, роблять видих до легенів постраждалого через його рот;, закриваючи ніс постраждалого пальцями;
– далі надавлюють на грудну клітину постраждалого.
– такі дії виконують послідовно через коні 2-3 секунди;
– найбільш часті помилки при вентиляції легенів постраждалого:
– не розігнуте положення голови постраждалого (повітря, що вдувається постраждалому надходить не до легенів а до шлунку);
– мала кількість повітря, що вдувається (для постраждалих дітей може бути велика;
– великий час витрачений на підготовку до штучного дихання;
– не своєчасна зупинку операції по вдуванню повітря;
– недостатня сила надавлювання при закритому масажі серця.

2.9. Перша допомога при опіках та теплових ударах:
– створити тінь для потерпілого чи відвести (віднести ) його в тінь;
– розстібнути йому одяг;
– збризнути обличчя і голову прохолодною водою;
– на голову та серце покласти мокру тканину;
– напоїти його прохолодною водою;
– забезпечити приток свіжого повітря;
– забезпечити спокій.